Мінливе усе на землі нашій грішній.
Така вже хитка й непостійна земля.
Та голос лунає Спасителя ніжний —
І в горі, і в радості втіха моя.
Роки відлітають. Засніжені скроні
Тобі нагадають майбутні жалі,
Що ти тимчасово в життєвім полоні, —
Покинеш життя ти, як всі на землі.
Та в нашому серці надовго, напевно,
Залишаться дивні дороги земні.
Згадаємо всі ми пісні, що натхненно
Співали ми разом, співали ми разом.
І дружно в далекі ті дні.
Це гріх у цей світ приніс біль розлуки.
Від нього у світі незгоди й біда.
Від нього страждання і розпач, і муки,
І різні бунти, і уся марнота.
І все ж у пітьмі, як промені світла,
Нам Бог спілкування святе дарував.
Щоб кожна душа, наче квітка розквітла,
Нам зустріч у вічності Бог обіцяв.
Та скоро, вже скоро Спаситель у славі
З цієї землі забере усіх нас,
Відійдуть всі смутки, відійдуть печалі,
Співати ми будемо разом у славний той час.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Годы пролетели , из которых жизнь . - Николай Зимин Замело дороги все давно мои .
Не уйти теперь , не убежать .
Лишь осталось только прошлым жить своим.
Верить и надеяться . Мечтать ...
Верить и надеяться , что вновь , когда весна
Постучится в дверь , растает снег
На дорогах тех , где сердце и душа
Верили и в счастье , и в успех ...
Крик души : Богу - кесарево , кесарю - Богово? - Игорь Енин Отделение Церкви от Государства.
Они принадлежат к разным мирам: Церковь - к небесному, вечному; государство - к земному, временному. Правители всегда стремились превратить Церковь в свое идеологическое учреждение, и всегда от этого было плохо и государству, и Церкви. Есть только один способ их благополучного существования: отделение церкви от государства.
Церковь не должна нарушать законы государства, а это значит, что с амвонов не должна звучать политическая агитация.
